Анато́лій Дністрови́й (справжнє ім'я Анатолій Олександрович Астаф'єв; *30 липня 1974, Тернопіль) — український есеїст, прозаїк, поет, художник.
Біографія:
Анатолій Дністровий народився 30 липня 1974 року у місті Тернопіль. Син поета і літературознавця, професора, доктора філологічних наук Олександра Астаф'єва. Засновник і учасник літературної групи «Друзі Еліота» (1993–1996). Член Асоціації українських письменників. Член Українського Центру Міжнародного ПЕН-клубу.
Навчався в середній школі № 20 м. Тернопіль. Там же закінчив професійно-технічне училище № 2 (1991), історико-філологічний факультет Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1997) та аспірантуру на кафедрі філософії Київського національного аграрного університету (2000). На філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистив дисертацію, присвячену розумінню історії українським радикальним націоналізмом (2000). Кандидат філософських наук (2001).
У різні роки викладав в Національному аграрному університеті (асистент кафедри філософії, 1997–2000), Київському національному університеті ім. Тарас Шевченка (гостьовий доцент Інституту філології, 2003–2004, 2013–2014). Працював у Національному інституті стратегічних досліджень (відділ етнополітики, заступник керівника відділу, 2001–2005), аналітиком і спічрайтером у політичних проектах, у журналі «Український тиждень» (керівник спецпроектів, редактор культури, 2009–2011), піар-директор видавництва «Грані-Т» (2011–2012).
Анатолій Дністровий працює на межі контркультури та міської прози з виразною соціальною та психологічною складовою. Останнім романам притаманна посилена есеїстичність. Дністровий став відомим передусім своєю молодіжною трилогією — романи «Місто уповільненої дії» (2003), «Пацики» (2005, 2011), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, 2013). Не меншої популярності набув його роман «Дрозофіла над томом Канта» (2010). Мовна амплітуда прози Дністрового (кримінальне арґо, молодіжний сленг) були широко використані в укладанні низки лінгвістичних словників, зокрема професором, доктором філологічних наук, Лесею Ставицькою («Короткий словник жаргонної лексики української мови», Київ: Критика, 2003, «Українська мова без табу: словник нецензурної лексики та її відповідників» (Київ: Критика, 2008).
Іншими складовими творчості є поетичний доробок (найвдалішою критики відзначають верліброву частину, експериментування з ретроурбанізмом та культурною пам'яттю; збірка «Покинуті міста», 2004) і чималий корпус есеїстики, ключовими лініями якої переважно є літературознавство і філософія творчості (книги «Автономія Орфея», «Письмо з околиці»), політико-філософська публіцистика на есеї про ліберальну демократію (книга «Злами й консенсус»), націоналізм.
Дністровий перекладав із німецької, чеської, білоруської мов (Георг Тракль, Йозеф Вайнгебер, Пауль Целан, Готфрід Бенн, Гергард Фріч, Вітезслав Незвал, Алесь Рязанов). Окремі поетичні твори Дністрового перекладали англійською, італійською, німецькою, вірменською, білоруською та російською мовами.
У 2013 році в соціальних мережах дебютував як художник, викладаючи на своїй сторінці у Facebook фотографії картин.
Серед особистих зацікавлень письменника є світова поезія, антисистемна філософія, соціологія, рибальство, вестерни, живопис.
Бібліографія:
Поетичні збірки
«Проповідь до магми» (Київ: Гранослов, 1998)
«На смерть Кліо» (Київ: Смолоскип, 1999)
«Спостереження» (Київ: Нова деґенерація, 1999)
«Жовта імла» (Донецьк: Норд-пресс, 2001)
«Покинуті міста» (Хмельницький — Київ, 2004)
«Хроніка друкарської машинки» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2009)
Проза: романи, оповідання, повісті:
«Невідомий за вікном» (Київ: Факт, 2001)
«Місто уповільненої дії» (Київ: Факт, 2003)
«Пацики: конкретний роман» (Київ: Факт, 2005)
«Дрозофіла над томом Канта» (Львів: Піраміда, 2010)
«Пацики: конкретний роман. Видання друге» (Львів: Піраміда, серія «Приватна колекція» 2011)
«Тибет на восьмому поверсі» (попередня назва — «Патетичний блуд»; Львів: Піраміда, серія «Приватна колекція» 2013)
«Сніданок на снігу» (Харків: Клуб сімейного дозвілля 2014)
Книги есеїв:
«Автономія Орфея: варіації на теми поетичної творчості і навколо неї» (Харків: Акта, 2008)
«Злами й консенсус: шість есе на захист ліберальної демократії у перехідних умовах» (Харків: Акта, 2008)
«Письмо з околиці: статті й есе» (Київ: Грані-Т, 2010).
Твори пози книгами:
«Біла дівчинка (оповідання)». Декамерон: 10 українських прозаїків останніх десяти років (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2010)
«Учитель: П'єса на одну дію» У чеканні театру: Антологія молодої драматургії (Київ: Смолоскип, 1998)
«Друзі Еліота: Анатолій Дністровий». Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. (Львів: Піраміда (серія «Приватна колекція», 2009)
«Дві новели» [Текст] / А. Дністровий // Березіль: Літературно-художній та громадсько-політичний журнал Національної Спілки письменників України. — 2004. — N12. — С. 17-24