Головний герой - Петро П`яточкин - в 11 років вилазить на дерево і бачить там щось таке, що робить його пам`ять феноменальною. Тепер не потрібно вчитися, достатньо пробігти по діагоналі сторінку підручника, і він вже пам`ятає урок. Про свій талант хлопець нікому не розповідає, йде час. Він починає нудитися, байдикувати і одного разу помічає, що його друзі - закінчені ідіоти. Вони збираються піймати у шкільному туалеті якусь дівчину і «замацати» її. До речі, один із цих «друзів» - Фєдя. Коли дівчину вже спіймано, до туалету заходить хлопець і захищає її. Після такої поведінки колишніх друзів Петро починає замислюватись, що він тут робить і чому сюди потрапив. Виявляється, що він сам по собі. Не з крутими і не з неформалами.
Школу закінчено з золотою медаллю, що ж робити далі? Друзів нема, подружок теж. Хоча дівчата й «западають» на нього... але...